Гетьманат – це інституційно-державна форма реалізації суверенітету, світогляду та організаційної волі Ордену на конкретному історичному етапі.
У проекті «Третя Січ» співвідношення між Орденом та гетьманатом є типологічно подібним до класичного політико-філософського співвідношення між народом та державою:
-
Первинність Ордену (установча влада):
Подібно до того, як народ є носієм первинного суверенітету, передує своїй державі та виступає джерелом її конституційного права, Орден є носієм первинного духу, етики, світогляду та метафізичного суверенітету. Орден об’єднує повноправних січовиків і передує будь-яким державним чи інституційним формам. -
Вторинність і похідність гетьманату (заснована влада):
Гетьманат є інструментом, зовнішньою оболонкою та політично-організаційним тілом Ордену. Він функціонує як демос 3-го порядку (вищого рівня), що безпосередньо складається з кошів (від 5 до 100), здійснює державне управління та тримає наставництво над паланками. -
Право на зміну та перезаснування форми:
Оскільки гетьманат є лише формою, а Орден – її змістом, Орден збереже свою сутність за будь-яких умов. Якщо існуюча форма гетьманату вичерпує свою ефективність, не відповідає вимогам епохи або зазнає зовнішньої руйнації, Орден користується правом змінити, реформувати або перезаснувати форму своєї організації, створивши нову інституційну модель без втрати власної ядрової ідентичності.
Інституційні наслідки концепту:
- Захист від бюрократичного переродження: Державні інститути гетьманату не можуть поставити свої бюрократичні інтереси вище за цілі та цінності Ордену.
- Гнучкість та адаптивність: Здатною до еволюції є сама система: Орден може переходити між різними фазами втілення (від мережево-орденського стану до повноцінної суверенної держави і навпаки).
Гетьманат – це союз п’яти або більше кошів. Гетьманат опікується паланками: